Ця польова робота

Швейцарська корова — не тільки один із символів країни, а й об’єкт наукових експериментів

Свою докторську роботу німецький біолог Ральф Йохманн написав завдяки швейцарським коровам. Два роки він збирав їх коржі, щоб дослідити засіб для знищення шкідливих комах.

Вплив хімічного засобу Івермектин (Ivermectin) на більш ніж 500 шкідливих видів мух і жуків перевіряв Ральф Йохманн під час своєї роботи в Університеті Цюріха. Вона виявилася настільки захоплюючою, що стала темою річної статті в газеті Tages-Anzeiger.

У 2007 році Ральф Йохманн приїхав з Університету Більфельда в Цюріх, де присвятив два роки польових робіт. Цей науковий термін у його біографії слід розуміти буквально: період з квітня по жовтень Йохманн проводив на 25 фермерських полях, де паслися корови. Він терпляче чекав, поки одна з них полегшиться. «Тоді я брав коров’ячу корж, поділяв її на дві частини і обприскував одну частину розведеної дозою кошти Ivermectin, а потім залишав їх на поле», — пояснив молодий учений. Тижнем по тому він приходив на місце і забирав надісланий матеріал у лабораторію, де залишав ще на чотири тижні: за цей час фауна всередині коржі остаточно розвивалася.

Більше 250 коров’ячих коржів приніс Йохманн в лабораторію. «Не відчував він себе самотнім при цьому, не довелося йому страждати, тому що ніхто не погодився піти з ним пообідати?» — Іронізує газета. «Ніскільки. Мої колеги теж працюють з коров’ячим гноєм і добре звикли до запаху », — сміється Йоханн.

Івермектин — антипаразитарні препарат, який застосовується в медицині й у ветеринарії. Це ефективний засіб корости, проти глистів у корів і телят, використовується понад 25 років. Тваринам воно навіть дається в профілактичних цілях. При використанні у корів Інвермектін абсолютно не впливає на якість м’яса і молока. Безпечний для людини і тварин, препарат смертельний для багатьох видів комах, чиє життя пов’язане з коров’ячим гноєм. Саме ці комахи, а також грибки і бактерії, заважають коров’ячим коржикам розкладатися, тим самим ускладнюючи життя фермерів — в цьому випадку коровам потрібно більше вільного незабрудненого зеленого простору. А так як корова щодня залишає десяток зразків гною, то фермери тільки й мріють про те, щоб прискорити процес розкладання. Як без час для навколишнього середовища зробити це за допомогою фармакологічної індустрії, і стало темою наукового дослідження молодого вченого в Швейцарії.

За цей час добре Йохманн навчився обходитися з коровами, щоб заслужити їхню довіру. Під час своєї першої експедиції на пасовище, згадував біолог, маленькі телята кинулися на нього і повалили на втечу. Він вже майже добрався до огорожі, як раптом отримав удар в спину: «Я подумав — все, вони мене дістали!» На щастя, удар нанесла не корова, це був розряд електричного струму, пропущений через огорожу.

Отже, в розпорядженні аспіранта виявилися більше 250 маленьких, але густонаселених світів: «Абсолютно вражаюче, які види життя зароджуються і розвиваються в коров’ячому гної». Наприклад, першим приходить гнойовий жук, який прориває в коржику ходи. У ці ходи забираються інші комахи, що літають, це різні види мух і оси. Вони залишають там свої личинки.

За один рік Йоханн набрав зі своїх 250 джерел спостережень більше 150 000 комах! Більшість були помітні лише під мікроскопом. Особливої ​​уваги заслужили мухи і оси. Результат був вражаючим. У тих половинках коров’ячих коржів, які були оброблені Інвермектіном, зміст комах зменшилася на 90%. Ос стало менше на 80%. Правда, ніякого впливу засіб (у всякому разі, у використаної концентрації) не зробило на тих самих кусючих мушок, які так ускладнюють життя коровам та їх господарям. Вони, крім усього іншого, переносять катаральну лихоманку, відому ще під назвою «хвороба синього язика»: у зараженої худоби піднімається температура і синіє мову.

Сьогодні Ральф Йохманн більше не працює в полі, він пересів за комп’ютер у своєму бюро в Університеті Ірхеля в Цюріху. Справа за малим: перенести свої дослідження на папір і опублікувати наукову роботу. Результати її абсолютно однозначні: обробка коров’ячого гною значно змінює польову фауну і оздоровлює її. Він упевнений, що недостатньо спостерігати лише 2-3 види найбільш поширених комах, як це робилося в попередніх дослідженнях. «Якщо вивчати тільки великих мух, то можна прийти до висновку, що хімічні засоби не роблять ніякого впливу на гнойову фауну». Крім того, необхідно детальніше проаналізувати вплив сезону на наукові експерименти. «Восени я не відзначив практично ніякої різниці в біорізноманіття, а влітку і навесні вона була значною», — зазначив Йохманн. Результати подібних досліджень можуть зіграти велику роль для розвитку сільського господарства.

Самі свіжі, актуальні та цікаві автомобільні, спортивні та політичні новини україни trigintaunum.com на порталі trigintaunum.com