Превентивна прослушка на порядку денному в швейцарському парламенті

Шефу Служби розвідки Конфедерації Маркусу Сейлер належить переконати парламентаріїв у необхідності прийняття нового закону

Співробітники швейцарських спецслужб знову намагаються проштовхнути в парламенті законопроект, що дозволяє їм прослуховувати в превентивних цілях розмови підозрюваних осіб та організацій. Їх мета — розширити арсенал засобів для боротьби з потенційними терористами, шпигунами, зловмисниками.
На початку цього року швейцарські спецслужби розгорнули цілу компанію серед кантональних урядів і засобів масової інформації, — пише газета Le Temps. Їх мета — проштовхнути нарешті, після десяти років безуспішних спроб, законопроект, який дозволить прослуховувати розмови і проводити спостереження за приватними установами, а також здійснювати інформаційний обшук в осіб та організацій, підозрюваних в підриві державної безпеки.

Текст законопроекту вже був поширений серед співробітників розвідувальної служби Конфедерації (РСК). Йому дали просту назву — «Закон про розвідувальну службу». Свої поправки в нього вніс керівник Департаменту оборони Уелі Маурер, навесні цього року текст буде відправлений для обговорення в органи федеральної влади. А підбірка офіційної інформації щодо законопроекту повинна бути готова через кілька тижнів.

Хоча багато деталей ще не розголошуються, у загальних рисах закон вже можна охарактеризувати. Автори законопроекту прагнули об’єднати нормативно-правову базу, яка зараз регулює діяльність служб внутрішньої безпеки (вельми обмежену) і зовнішньої (що має набагато ширші повноваження). Однак найбільш сміливим нововведенням вважається надання спецслужбам інструментів контролю, яких вони сьогодні позбавлені: превентивне прослуховування телефонних переговорів, спостереження в приватних закладах (квартирах, кафе, місцях культу тощо), проникнення в інформаційні системи.

«Спеціальні заходи» будуть спрямовані тільки на припинення терористичних актів, шпигунства або розповсюдження зброї, за винятком проявів «крайнього екстремізму», оскільки останнє поняття досить суперечливо інтерпретується в політичному контексті. Для прийняття таких заходів зовсім не обов’язково проводити розслідування — достатньо мати вагомі підозри. Для проведення кожної процедури превентивного спостереження необхідно буде отримати дозвіл спеціально створеного суду або Федерального адміністративного суду. Кількість дозволів при цьому повинне буде, вірогідно, обмежитися декількома випадками на рік.

В останні роки не раз виявлялося недосконалість нинішньої правової бази, що регулює діяльність швейцарської розвідки. Наприклад, це було продемонстровано у справі молодого уродженця Тунісу зі швейцарського міста Біля, який вирішив відправитися воювати за ідеї джихаду в Іраку і закінчив свої дні під кулями американських спецпідрозділів. РСК поскаржилася тоді з приводу того, що не змогла вчасно відстежити пропагандистську діяльність його сестри на ісламістських форумах, оскільки останні захищені кодами доступу.

«Чинний нині закон про розвідку — це закон мирних часів, який не дозволяє спецслужбам належним чином виконувати свою роботу, — прокоментував газеті Le Temps один з колишніх співробітників швейцарської розвідки. — Ми не можемо нічого зробити проти злочинців ». Межі повноважень, наданих співробітникам спецслужб швейцарським законодавством, знаходяться десь «нижче порога дозволеного в інших західних країнах», — зазначив Ханс Вегмюллер, який очолював колишню Службу стратегічної розвідки (зовнішньої розвідки) з 2001 по 2008 рік.

Здається, цьому законопроекту не судилося побачити світ. З 2001 року п’ять федеральних радників намагалися провести в парламенті проекти щодо посилення превентивного спостереження. У 2008-2009 роках закон під назвою «LMSI II» був підданий перехресному вогню з боку лівих сил і правої Народної партії Швейцарії, які побоювалися, що самі можуть стати об’єктом дуже заповзятливої ​​розвідки.

Як розгорнуться слухання в парламенті на цей раз? Це частково залежить від Маркуса Сейлер, досить молодого (йому 43 роки) і комунікабельного шефа РСК. Він сам вийшов з політичних кіл (був прес-секретарем ліберально-радикальної партії) і має славу за спритного, амбітного чиновника, у якого проте досить мало спільного з «розвідувальної кухнею». Йому належить показати свої здібності — піти на ризик і відстояти в парламенті суперечливий законопроект.

Адже так і залишається відкритим питання: а чи дійсно потрібно приймати новий закон? У середовищі спецслужб вже з’явилися нові співробітники для відстеження діяльності джихадизму в інтернеті, жорсткі правові рамки були для них ослаблені. У разі необхідності спецслужби можуть (навіть якщо цього і нелегко домогтися) найняти інформаторів для проникнення в потенційно небезпечні для держави круги.

Ханс Вегмюллер також висловив великі сумніви з приводу прийнятності для політичних кіл нового закону.

Быстрый и удобный он-лайн заказ пиццы на дом. Подробности на сайте www.pizzarium.com.ua